Я продовжую малювати, до того ж отримуючи величезне задоволення й надзвичайний заряд енергії. Натхнення шукаю в буденних речах, але найбільше – у природі. Чи це не диво?! Люблю Карпати, Соколиний Хутір, Хрещатик навесні, Прилуцьку театралку…
Мене звуть Юлія Сугак. Народилася я в місті Прилуки у 1993 році, коли буяв квітень. Мабуть,тому я й закохана у весну. Усе моє свідоме життя минуло (та й зараз минає) в найкращих у світі Прилуках – серед казкової природи, під неймовірно світлим небом, серед привітних людей. Я вдячна, що все це змусило мій талант –а разом з тим і захоплення – вирости. Ним стало малювання.
Плекали його змалечку вчителі й батьки. І досі серце наповнюється любов'ю, коли проходжу повз Прилуцьку школу мистецтв, що відкрила мені шлях у світ мистецтва і краси. А далі – конкурси, змагання, виставки, захоплені погляди й слова похвали… Упевнена, сподівання моїх учителів я виправдала.
Крім того, захоплююсь іноземними мовами – англійською та французькою. Прагну пов'язати з ними майбутнє, хоча образотворче мистецтво назавжди залишиться зі мною.
Також не можу не згадати про свою участь у програмі "Сприяння просвітницькій роботі "рівний – рівному" серед молоді України щодо здорового способу життя" і звання "підліток-інструктор".
Це ще далеко не весь перелік моїх досягнень та захоплень. Усе ж таки, я завжди прагну розширювати кругозір, спілкуватися з новими людьми, відвідувати цікаві місця, а в роботі – поставити мету та упевнено йти до її здійснення. Крізь терни до зірок!
Відеозвіт про нагородження Юлії Сугак премією ім. Л.Забашти